Усиновлення в умовах воєнного стану: виклики та можливості
В умовах воєнного стану в Україні зростає кількість дітей, які залишилися без батьківського піклування або втратили зв’язок із батьками чи іншими родичами.
Обов’язок держави, в тому числі в період воєнного стану, – забезпечення найкращих інтересів і прав кожної дитини, зокрема, права на сім’ю, одним із пріоритетних механізмів якого є усиновлення дітей, які залишилися без батьківського піклування.
Які нормативно-правові акти регулюють процедуру усиновлення?
Усиновлення – це одна з підстав створення сім’ї – прийняття усиновлювачем у свою родину особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду (крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України). Усиновлення провадиться у найвищих інтересах дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Назвемо основні нормативно-правові акти, які регулюють питання та процедуру в цій сфері. Національні: Сімейний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України (в частині особливостей та процедури судового розгляду), постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» зі змінами, у тому числі внесеними за період воєнного стану. А також міжнародні, ратифіковані Україною: Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року та Європейська конвенція про усиновлення дітей (ETS N58).
Чи можна усиновити дитину в період воєнного стану?
Усиновлення в період воєнного стану – можливе. Розглянемо деякі деталі процедури відповідно до ситуації в країні на початку 2023 року.
Сімейний кодекс України в частині визначення понять, кола осіб, особливостей та обмежень процедури усиновлення не змінився. Усиновлення є можливим за умови дотримання всіх юридичних вимог і регулюється вищезгаданою постановою КМУ від 8 жовтня 2008 р. № 905, що зазнала певних змін (про них – далі). Судовий розгляд відбувається з урахуванням реалій воєнного стану і триває від одного до кількох місяців.
Щоб усиновлення дитини під час війни було можливим, важливо підтвердити зазначені нижче факти:
● дитина має статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування;● якщо такого статусу немає, то має бути нотаріальна згода батьків на усиновлення;● дитина перебуває на обліку з усиновлення, який ведуть служби у справах дітей і Національна соціальна сервісна служба. Якщо описані вище факти неможливо підтвердити (наприклад, дитина ще не отримала відповідного статусу або нотаріально посвідченої згоди від батьків на її усиновлення немає), то слід подумати про інші форми влаштування дітей: опіку / піклування, патронат, влаштування в сім'ю родичів, знайомих.
Приклади судових рішень про усиновлення під час війни
«Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Принцип 6 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, проголошує, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості , потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості.
Стаття 20 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних якнайкращих інтересів дитини є її усиновлення».
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17.08.2022
«Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини, та дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних найкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою, ст.21 Конвенції про права дитини, при усиновленні мають враховуватися найкращі інтереси дитини».
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.08.2022 року
«Згідно з п. «а» ст. 21 Конвенції ООН про права дитини, держави-учасниці, які визнають і / чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, і вони забезпечують, щоб усиновлення дитини дозволяли лише компетентні власті, які визначають згідно з застосовуваними законом і процедурами та на підставі всієї інформації, що має відношення до справи і достовірна, що усиновлення допустимо з огляду на статус дитини щодо батьків, родичів і законних опікунів і що, якщо потрібно, зацікавлені особи дали свою усвідомлену згоду на усиновлення на підставі такої консультації, яка може бути необхідною». Відповідно до ст. 7 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей, під час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко для уникнення будь-яких невиправданих зволікань, а швидке виконання прийнятих рішень повинно бути забезпечене відповідною процедурою. У термінових випадках судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які підлягають негайному виконанню» .
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2022
Що змінилося в процедурі усиновлення в період воєнного стану?
Змінами від 24.05.2022 року
Порядок № 905 доповнено новим пунктом 822, яким встановлено порядок передання усиновленої дитини усиновлювачам, зокрема, у присутності посадової особи консульської установи України, якщо дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на її території надзвичайного або воєнного стану; визначено перелік документів, що пред’являються усиновлювачами при переданні їм дитини, а також порядок складання посадовою особою консульської установи України акту про факт передання дитини усиновлювачам. Примірник такого акту протягом одного робочого дня передається Національній соціальній сервісній службі України, яка надсилає його копії службі у справах дітей за місцем взяття дитини на місцевий облік та службі у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Зміни від 31.05.2022 року дають можливість:
● вносити та систематично оновлювати в Єдиному банку даних інформацію про дитину (висновок про стан її здоров’я, фізичний та розумовий розвиток, відомості про місце проживання (перебування), а в разі істотних змін у стані здоров’я або зовнішності дитини – невідкладно внести до Єдиного банку даних необхідну інформацію або фотокартки;
● подати заяву на отримання консультації про процедуру усиновлення в онлайн-режимі з використанням електронних засобів комунікації або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
● подати заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, та отримати в особистому кабінеті реєстраційні реквізити й інші необхідні документи;
● в разі незмоги одного з подружжя особисто з’явитися до служби у справах дітей, його заяву про взяття на облік як кандидата в усиновлювачі має право передати інший з подружжя, якщо підпис заявника засвідчено нотаріально;
● автоматичного завантаження необхідних документів із бази даних при подачі заяви в електронній формі і надання сканованих копій відсутніх документів, завірених кваліфікованим електронним підписом (якщо заяву подає подружжя, такий підпис накладають обоє).
Зміни від 16.08.2022 року про таке:
● порядок доповнено розділом «Особливості провадження діяльності з усиновлення під час воєнного стану», що включає підрозділи «Особливості обліку і провадження діяльності з усиновлення дітей, які є тимчасово переміщеними (евакуйованими)» та «Особливості обліку кандидатів в усиновлювачі»;
● встановлено, що усиновлення дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, можливе виключно після відновлення роботи місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на відповідних територіях;
● усиновлення дітей, тимчасово переміщених (евакуйованих) на ті території України, де не ведуться активні бойові дії, провадиться за місцем їх тимчасового переміщення (евакуації);
● визначено особливості взяття дитини на місцевий, регіональний та централізований облік, якщо через технічну неможливість (окупація, активні бойові дії тощо) служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини не здійснюють своєї діяльності;
● передбачено, що надання інформації про дітей, які можуть бути усиновленими, видача направлення на знайомство з дитиною, встановлення з нею контакту проводиться лише за наявності повного пакету необхідних документів у дитини і кандидата в усиновлювачі;
● якщо знайомство дитини з кандидатами в усиновлювачі відбулося до її тимчасового переміщення (евакуації), то процес усиновлення продовжується за місцем тимчасового переміщення (евакуації);
● передбачено право стати на облік кандидатів в усиновлювачі без проходження відповідного курсу підготовки у випадках, коли його проведення на час воєнного стану припинено рішенням певної обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації, однак залишився обов’язок пройти відповідний курс як тільки навчання буде відновлено, про що має проінформувати відповідна служба у справах дітей за місцем обліку дитини;
● під час воєнного стану строк дії документів кандидатів в усиновлювачі та висновку про можливість бути ними становить 18 місяців від дати їх видачі.
Які виклики існують у даній категорії справ?
«…В контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 204/586/20 (провадження № 61-8871св21), на яку послався позивач за зустрічним позовом як на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення.
…
…Ураховуючи обставини зазначеної справи та наведені вище принципи, які є складовими верховенства права, Верховний Суд дійшов висновку, що права малолітнього ОСОБА_3 захищені судом першої інстанції з дотриманням балансу інтересів сторін.
Метою вказаного позову Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області є захист якнайкращих інтересів дитини у ситуації, яка склалась у цій справі між дитиною та усиновлювачами. Вирішуючи спір саме таким чином, коли було відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування усиновлення та позбавлено позивачів батьківських прав, суд першої інстанції виходив із якнайкращих інтересів саме дитини. Оскільки досягнення взаємного контакту між ними, що є найважливішою складовою поняття «сімейне життя», не відбулося, а навпаки - позивачі повернули хлопчика до органу опіки та піклування, фактично відмовившись від нього, перебуваючи на той час у статусі його батьків».
«…Психологічний стан дитини характеризується сильним загальним напруженням та збудженням. Дитина має низьку самооцінку. У поведінці хлопчика спостерігається аутоагресія – може наносити собі пошкодження (кусати себе за руки, дряпати), негативно висловлюватися про себе, свої можливості, особисті якості. Всі ці прояви є наслідком того, що дитина вважає себе винною у тому, що його повернули з родини до комунального закладу… Повторне потрапляння до КЗ … стало великою травмою для психічного здоров`я ОСОБА_3 та його можливості повноцінно розвиватись».
Якими є особливості розгляду справ про усиновлення?
Чи можливо усиновити повнолітню особу?
Якими є правові висновки Верховного Суду в справах про усиновлення?
«…аналіз вищенаведених положень сімейного законодавства свідчить про те, що обов`язок утримувати дитину до її повноліття заснований на факті батьківства, натомість усиновлення змінює суб`єктний склад правовідносин матері, батька та дитини.
Щодо тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 232 СК України в контексті збереження прав та обов`язків стосовно дитини одним із батьків за походженням, то їх треба розуміти таким чином, що законодавець передбачив можливість дитині, яка усиновлена однією особою, зберегти правовий зв`язок із батьком або матір`ю за походженням, які не позбавлені батьківських прав та надали згоду на усиновлення.
При цьому таке збереження правового зв`язку можливо лише у спосіб, що виключає ситуацію, в якій у дитини з юридичної точки зору будуть одночасно наявні дві матері або два батька.
Тобто у разі, якщо дитина усиновлена чоловіком, збереження прав та обов`язків між дитиною та її батьком за походженням (біологічним батьком) виключене, однак можливе збереження прав та обов`язків між матір`ю та дитиною.
Відповідно, якщо усиновлювачем є жінка, збереження прав та обов`язків між дитиною та її матір`ю за походженням (біологічною матір`ю) виключається, але можуть бути збережені права та обов`язки між батьком та дитиною.
Сімейне законодавство України не передбачає обов`язку батька за походженням, чия дитина усиновлена іншим чоловіком, утримувати таку дитину до досягнення нею повноліття».
Замість висновків
Прийняття дитини в родину – відповідальний крок, складний процес та, безумовно, нові виклики та додаткове навантаження на всіх її членів, тож дитиноцентрований підхід всіх залучених до цього процесу служб, надання своєчасної й якісної психологічної допомоги та соціальної підтримки родинам на всіх етапах цього процесу збереже та зміцнить гармонійні стосунки в сім’ї, підвищить готовність батьків до ефективного виконання своїх батьківських обов’язків, що відповідатиме найкращим інтересам дитини та дозволить реалізувати її право на сім’ю максимально повно.
Людмила Гриценко, адвокатка, залучена експертка МКР.
Олександра Грицевич, експертка із захисту прав дитини, залучена експертка МКР.