Усиновлення в умовах воєнного стану: виклики та можливості
В умовах воєнного стану в Україні зростає кількість дітей, які залишилися без батьківського піклування або втратили зв’язок із батьками чи іншими родичами.
Обов’язок держави, в тому числі в період воєнного стану, – забезпечення найкращих інтересів і прав кожної дитини, зокрема, права на сім’ю, одним із пріоритетних механізмів якого є усиновлення дітей, які залишилися без батьківського піклування.
Які нормативно-правові акти регулюють процедуру усиновлення?
Усиновлення – це одна з підстав створення сім’ї – прийняття усиновлювачем у свою родину особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду (крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України). Усиновлення провадиться у найвищих інтересах дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Назвемо основні нормативно-правові акти, які регулюють питання та процедуру в цій сфері. Національні: Сімейний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України (в частині особливостей та процедури судового розгляду), постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» зі змінами, у тому числі внесеними за період воєнного стану. А також міжнародні, ратифіковані Україною: Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року та Європейська конвенція про усиновлення дітей (ETS N58).
Чи можна усиновити дитину в період воєнного стану?
Усиновлення в період воєнного стану – можливе. Розглянемо деякі деталі процедури відповідно до ситуації в країні на початку 2023 року.
Сімейний кодекс України в частині визначення понять, кола осіб, особливостей та обмежень процедури усиновлення не змінився. Усиновлення є можливим за умови дотримання всіх юридичних вимог і регулюється вищезгаданою постановою КМУ від 8 жовтня 2008 р. № 905, що зазнала певних змін (про них – далі). Судовий розгляд відбувається з урахуванням реалій воєнного стану і триває від одного до кількох місяців.
Щоб усиновлення дитини під час війни було можливим, важливо підтвердити зазначені нижче факти:
● дитина має статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування;● якщо такого статусу немає, то має бути нотаріальна згода батьків на усиновлення;● дитина перебуває на обліку з усиновлення, який ведуть служби у справах дітей і Національна соціальна сервісна служба. Якщо описані вище факти неможливо підтвердити (наприклад, дитина ще не отримала відповідного статусу або нотаріально посвідченої згоди від батьків на її усиновлення немає), то слід подумати про інші форми влаштування дітей: опіку / піклування, патронат, влаштування в сім'ю родичів, знайомих.
Що змінилося в процедурі усиновлення в період воєнного стану?
Змінами від 24.05.2022 року
Порядок № 905 доповнено новим пунктом 822, яким встановлено порядок передання усиновленої дитини усиновлювачам, зокрема, у присутності посадової особи консульської установи України, якщо дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на її території надзвичайного або воєнного стану; визначено перелік документів, що пред’являються усиновлювачами при переданні їм дитини, а також порядок складання посадовою особою консульської установи України акту про факт передання дитини усиновлювачам. Примірник такого акту протягом одного робочого дня передається Національній соціальній сервісній службі України, яка надсилає його копії службі у справах дітей за місцем взяття дитини на місцевий облік та службі у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Зміни від 31.05.2022 року дають можливість:
● вносити та систематично оновлювати в Єдиному банку даних інформацію про дитину (висновок про стан її здоров’я, фізичний та розумовий розвиток, відомості про місце проживання (перебування), а в разі істотних змін у стані здоров’я або зовнішності дитини – невідкладно внести до Єдиного банку даних необхідну інформацію або фотокартки;
● подати заяву на отримання консультації про процедуру усиновлення в онлайн-режимі з використанням електронних засобів комунікації або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
● подати заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, та отримати в особистому кабінеті реєстраційні реквізити й інші необхідні документи;
● в разі незмоги одного з подружжя особисто з’явитися до служби у справах дітей, його заяву про взяття на облік як кандидата в усиновлювачі має право передати інший з подружжя, якщо підпис заявника засвідчено нотаріально;
● автоматичного завантаження необхідних документів із бази даних при подачі заяви в електронній формі і надання сканованих копій відсутніх документів, завірених кваліфікованим електронним підписом (якщо заяву подає подружжя, такий підпис накладають обоє).
Зміни від 16.08.2022 року про таке:
● порядок доповнено розділом «Особливості провадження діяльності з усиновлення під час воєнного стану», що включає підрозділи «Особливості обліку і провадження діяльності з усиновлення дітей, які є тимчасово переміщеними (евакуйованими)» та «Особливості обліку кандидатів в усиновлювачі»;
● встановлено, що усиновлення дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, можливе виключно після відновлення роботи місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на відповідних територіях;
● усиновлення дітей, тимчасово переміщених (евакуйованих) на ті території України, де не ведуться активні бойові дії, провадиться за місцем їх тимчасового переміщення (евакуації);
● визначено особливості взяття дитини на місцевий, регіональний та централізований облік, якщо через технічну неможливість (окупація, активні бойові дії тощо) служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини не здійснюють своєї діяльності;
● передбачено, що надання інформації про дітей, які можуть бути усиновленими, видача направлення на знайомство з дитиною, встановлення з нею контакту проводиться лише за наявності повного пакету необхідних документів у дитини і кандидата в усиновлювачі;
● якщо знайомство дитини з кандидатами в усиновлювачі відбулося до її тимчасового переміщення (евакуації), то процес усиновлення продовжується за місцем тимчасового переміщення (евакуації);
● передбачено право стати на облік кандидатів в усиновлювачі без проходження відповідного курсу підготовки у випадках, коли його проведення на час воєнного стану припинено рішенням певної обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації, однак залишився обов’язок пройти відповідний курс як тільки навчання буде відновлено, про що має проінформувати відповідна служба у справах дітей за місцем обліку дитини;
● під час воєнного стану строк дії документів кандидатів в усиновлювачі та висновку про можливість бути ними становить 18 місяців від дати їх видачі.
Які виклики існують у даній категорії справ?
Якими є особливості розгляду справ про усиновлення?
Чи можливо усиновити повнолітню особу?
Якими є правові висновки Верховного Суду в справах про усиновлення?
Замість висновків
Прийняття дитини в родину – відповідальний крок, складний процес та, безумовно, нові виклики та додаткове навантаження на всіх її членів, тож дитиноцентрований підхід всіх залучених до цього процесу служб, надання своєчасної й якісної психологічної допомоги та соціальної підтримки родинам на всіх етапах цього процесу збереже та зміцнить гармонійні стосунки в сім’ї, підвищить готовність батьків до ефективного виконання своїх батьківських обов’язків, що відповідатиме найкращим інтересам дитини та дозволить реалізувати її право на сім’ю максимально повно.
Людмила Гриценко, адвокатка, залучена експертка МКР.
Олександра Грицевич, експертка із захисту прав дитини, залучена експертка МКР.