Illustration
Illustration

Усиновлення в умовах воєнного стану: виклики та можливості

В умовах воєнного стану в Україні зростає кількість дітей, які залишилися без батьківського піклування або втратили зв’язок із батьками чи іншими родичами.
Обов’язок держави, в тому числі в період воєнного стану, – забезпечення найкращих інтересів і прав кожної дитини, зокрема, права на сім’ю, одним із пріоритетних механізмів якого є усиновлення дітей, які залишилися без батьківського піклування.

В умовах війни, всупереч усім негараздам та труднощам, громадяни України демонструють високу готовність взяти у свої сім’ї на виховання дітей, які посиротіли або залишилися без піклування батьків в наслідок війни. Про це свідчать підсумки роботи чат-боту «Дитина не сама», ініційованого Офісом Президента України спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та Міністерством соціальної політики України. Ця програма спрямована на допомогу дітям, які з різних причин залишились без піклування батьків, потребують прихистку, загубились або права яких під час війни були порушені. Від старту програми у березні 2022 року до кінця року про свої наміри прихистити дитину заявили понад 24 тисячі громадян. Окрім того, актуальним у воєнний час залишалося усиновлення одним із подружжя дитини, народженої другим із подружжя в іншому шлюбі чи стосунках. 
Отож, у суспільстві є запит на усиновлення, а водночас – і недостатня поінформованість про його можливість під час війни. Це, ймовірно, є наслідком поширених на початку повномасштабного вторгнення в Україну повідомлень уповноважених осіб держави про неможливість дотримання встановленої законодавством процедури в умовах воєнного стану. 
19 березня 2022 року Прем’єр-міністром України Д. Шмигалем було підписано відкрите звернення до урядів держав, в які були евакуйовані діти-громадяни України, про неприпустимість провадження діяльності з їх міждержавного усиновлення в умовах надзвичайного або воєнного стану. Така позиція Уряду України ґрунтується на запобіганні ризикам порушення прав дітей, які виїхали за кордон, задля збереження їхнього життя, громадянства, права на проживання у країні походження, забезпечення їх виховання насамперед батьками або близькими родичами. Ця позиція враховує норми Гаазької Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, від 1996 року, ратифікованої Україною та 56 державами світу, відповідно до якої питання тимчасового захисту дітей без супроводу здійснюється за національним законодавством країни виявлення дитини, а заходи постійного захисту (зокрема, усиновлення, постійна опіка) – за законодавством країни походження дитини.
Зазначимо, що збройна агресія російської федерації проти України спричинила низку суттєвих проблем у провадженні діяльності з усиновлення і в середині країни. Зокрема, в окремих регіонах, де відбувалися активні бойові дії, служби у справах дітей та суди тимчасово повною мірою не виконували своїх повноважень, що унеможливлювало процедуру усиновлення відповідно до юридичних норм. Частина дітей, які могли бути усиновлені, залишаються на тимчасово окупованих територіях або вивезені з них, імовірно, до країни-агресорки. Значна кількість дітей, а також потенційних кандидатів на їх усиновлення переміщені (евакуйовані) за межі України. Крім цього, в умовах війни особи, які бажають усиновити дитину, не завжди мають можливість зібрати документи, необхідні для підтвердження постійного доходу, належних житлових умов для виховання й розвитку дитини, ін.
На початку 2023 року усиновлення дітей під час війни все ще залишається актуальним для України, тож у цій статті зроблено спробу висвітлити ситуацію, що існує наразі: які нормативно-правові акти регулюють усиновлення і чи можливе воно в період воєнного стану; чи відбулися зміни в його процедурі та які особливості в розгляді справ нині існують; чи є підстави для усиновлення повнолітньої особи, та інші, що дозволять об’єктивно оцінити ситуацію в умовах воєнного часу.

  • Які нормативно-правові акти регулюють процедуру усиновлення?

Illustration

Усиновлення – це одна з підстав створення сім’ї – прийняття усиновлювачем у свою родину особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду (крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України). Усиновлення провадиться у найвищих інтересах дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Назвемо основні нормативно-правові акти, які регулюють питання та процедуру в цій сфері. Національні: Сімейний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України (в частині особливостей та процедури судового розгляду), постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» зі змінами, у тому числі внесеними за період воєнного стану. А також міжнародні, ратифіковані Україною: Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року та Європейська конвенція про усиновлення дітей (ETS N58).

  • Чи можна усиновити дитину в період воєнного стану?

Усиновлення в період воєнного стану – можливе. Розглянемо деякі деталі процедури відповідно до ситуації в країні на початку 2023 року. 
Сімейний кодекс України в частині визначення понять, кола осіб, особливостей та обмежень процедури усиновлення не змінився. Усиновлення є можливим за умови дотримання всіх юридичних вимог і регулюється вищезгаданою постановою КМУ від 8 жовтня 2008 р. № 905, що зазнала певних змін (про них – далі). Судовий розгляд відбувається з урахуванням реалій воєнного стану і триває від одного до кількох місяців.
Щоб усиновлення дитини під час війни було можливим, важливо підтвердити зазначені нижче факти:
 дитина має статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування; якщо такого статусу немає, то має бути нотаріальна згода батьків на усиновлення; дитина перебуває на обліку з усиновлення, який ведуть служби у справах дітей і Національна соціальна сервісна служба.  Якщо описані вище факти неможливо підтвердити (наприклад, дитина ще не отримала відповідного статусу або нотаріально посвідченої згоди від батьків на її усиновлення немає), то слід подумати про інші форми влаштування дітей: опіку / піклування, патронат, влаштування в сім'ю родичів, знайомих.

Приклади судових рішень про усиновлення під час війни

І. Внутрішньосімейне усиновлення
1) Рішення суду першої інстанції від 18.04.2022 року, справа № 512/168/22
В цій справі чоловік усиновив дитину дружини від попереднього шлюбу. Біологічний батько дитини позбавлений батьківських прав. Заява про усиновлення подана до суду під час війни, 14.03.2022. Суд розглянув справу за місяць, рішення набрало законної сили.
2) Рішення суду першої інстанції від 22.04.2022 року, справа № 207/967/22
В цій справі чоловік усиновив дитину дружини від попереднього шлюбу. Біологічний батько дитини позбавлений батьківських прав. Заява про усиновлення подана до суду під час війни, в квітні 2022 року. Справу розглянуто менше ніж за місяць, рішення набрало законної сили.
3) Рішення суду першої інстанції від 14.07.2022 року, справа №488/869/22
В цій справі чоловік усиновив трьох дітей дружини від попереднього шлюбу, подружжя також має одну спільну дитину. Біологічний батько надав нотаріальну згоду на усиновлення. Заява про усиновлення подана до суду під час війни, у червні 2022 року. Справа розглянута судом в межах місяця, рішення набрало законної сили.
4) Рішення суду першої інстанції від 17.08.2022 року, справа №548/1054/22
В цій справі чоловік усиновив двох дітей дружини від попереднього шлюбу. Біологічний батько однієї дитини надав нотаріально посвідчену згоду на усиновлення. Відомості про біологічного батька іншої дитини в актовому записі про народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України записані за вказівкою матері. Заява про усиновлення подана до суду під час війни, в кінці липня 2022 року. Справа судом розглянута в межах місяця, рішення набрало законної сили.
Вказане рішення в мотивувальній частині також має посилання на норми Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), Конвенції «Про права дитини» і зазначає, що компетентний орган зобов’язаний перевіряти, чи здійснюється усиновлення в інтересах дитини.
Цитата з судового рішення:

«Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Принцип 6 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, проголошує, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості , потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості.
Стаття 20 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних якнайкращих інтересів дитини є її усиновлення».

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17.08.2022

5) Рішення суду першої інстанції від 19.10.2022 року, справа №338/1000/22
В цій справі чоловік усиновив доньку дружини. Відомості про батька у свідоцтві про народження дитини вказані зі слів матері. Заявник є військовим. Заяву про усиновлення подано до суду під час війни, 07.10.2022 року. Суд розглянув справу в межах двох тижнів, рішення суду набрало законної сили.
Як бачимо з вибіркового огляду судових рішень судів першої інстанції, які вступили в законну силу в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Полтавській та Івано-Франківській областях, під час війни відбувається усиновлення дитини одного із подружжя. Справи розглядаються судом у межах одного місяця.

ІІ. Усиновлення дитини зі статусом сироти чи позбавленої батьківського піклування
1) Рішення суду першої інстанції від 11.08.2022 року, справа №446/1098/22
В цій справі жінка усиновила двох дітей, які мають статус позбавлених батьківського піклування. До усиновлення діти перебували під опікою заявниці відповідно до розпорядження військової адміністрації області від 30.03.2022 року. Заяву про усиновлення подано до суду під час війни 03.08.2022 року, справу розглянуто судом у межах одного тижня. Рішення суду набрало законної сили.
Цитата з рішення суду:

«Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини, та дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних найкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою, ст.21 Конвенції про права дитини, при усиновленні мають враховуватися найкращі інтереси дитини».

Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.08.2022 року

2) Рішення суду першої інстанції від 20.10.2022 року, справа №227/1266/22
В цій справі жінка усиновила малолітню дівчинку, яка мала статус дитини-сироти. Заява про усиновлення подана до суду під час війни на початку жовтня 2022 року, справа розглянута судом в межах одного місяця, рішення суду набрало законної сили. В рішенні є посилання на норми Конвенції про права дитини, Європейської Конвенції про здійснення прав дітей.
Цитата з рішення суду:

«Згідно з п. «а» ст. 21 Конвенції ООН про права дитини, держави-учасниці, які визнають і / чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, і вони забезпечують, щоб усиновлення дитини дозволяли лише компетентні власті, які визначають згідно з застосовуваними законом і процедурами та на підставі всієї інформації, що має відношення до справи і достовірна, що усиновлення допустимо з огляду на статус дитини щодо батьків, родичів і законних опікунів і що, якщо потрібно, зацікавлені особи дали свою усвідомлену згоду на усиновлення на підставі такої консультації, яка може бути необхідною». Відповідно до ст. 7 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей, під час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко для уникнення будь-яких невиправданих зволікань, а швидке виконання прийнятих рішень повинно бути забезпечене відповідною процедурою. У термінових випадках судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які підлягають негайному виконанню» .

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20.10.2022

3) Рішення суду першої інстанції від 07.11.2022 року, справа № 759/1333/22
В цій справі жінка усиновила малолітнього хлопчика, який мав статус дитини-сироти. Заява про усиновлення подана до суду під час війни, 28.09.2022 року. Справа розглянута судом у межах одного місяця та семи днів. Рішення суду набрало законної сили.

Отже, огляд трьох судових рішень суду першої інстанції у Донецькій, Львівській областях та м. Києві, які вступили в законну силу, свідчить про те, що усиновлення дітей, які мають статус сироти або позбавленої батьківського піклування, під час війни відбувається, а справи розглядаються судом у межах одного місяця.

  • Що змінилося в процедурі усиновлення в період воєнного стану?

В період воєнного стану в окремі етапи процесу усиновлення були впроваджені цифрові технології, внаслідок чого процедура усиновлення частково спростилася в частині збору та подачі документів. Строки розгляду та прийняття деяких документів скоротилися, а строк дії певних документів продовжився. Враховано особливості, які можуть виникнути під час війни.
До Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 (далі – Порядок № 905), під час воєнного стану зміни були внесені тричі: 24 і 31 травня, а також 16.08.2022 року.
Коротко про ключові зміни:

1

Змінами від 24.05.2022 року

Порядок № 905 доповнено новим пунктом 822, яким встановлено порядок передання усиновленої дитини усиновлювачам, зокрема, у присутності посадової особи консульської установи України, якщо дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на її території надзвичайного або воєнного стану; визначено перелік документів, що пред’являються усиновлювачами при переданні їм дитини, а також порядок складання посадовою особою консульської установи України акту про факт передання дитини усиновлювачам. Примірник такого акту протягом одного робочого дня передається Національній соціальній сервісній службі України, яка надсилає його копії службі у справах дітей за місцем взяття дитини на місцевий облік та службі у справах дітей, яка готувала висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

2

Зміни від 31.05.2022 року дають можливість:

вносити та систематично оновлювати в Єдиному банку даних інформацію про дитину (висновок про стан її здоров’я, фізичний та розумовий розвиток, відомості про місце проживання (перебування), а в разі істотних змін у стані здоров’я або зовнішності дитини – невідкладно внести до Єдиного банку даних необхідну інформацію або фотокартки;
подати заяву на отримання консультації про процедуру усиновлення в онлайн-режимі з використанням електронних засобів комунікації або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
подати заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, та отримати в особистому кабінеті реєстраційні реквізити й інші необхідні документи;
в разі незмоги одного з подружжя особисто з’явитися до служби у справах дітей, його заяву про взяття на облік як кандидата в усиновлювачі має право передати інший з подружжя, якщо підпис заявника засвідчено нотаріально; 
автоматичного завантаження необхідних документів із бази даних при подачі заяви в електронній формі і надання сканованих копій відсутніх документів, завірених кваліфікованим електронним підписом (якщо заяву подає подружжя, такий підпис накладають обоє). 

3

Зміни від 16.08.2022 року про таке:

порядок доповнено розділом «Особливості провадження діяльності з усиновлення під час воєнного стану», що включає підрозділи «Особливості обліку і провадження діяльності з усиновлення дітей, які є тимчасово переміщеними (евакуйованими)» та «Особливості обліку кандидатів в усиновлювачі»;
встановлено, що усиновлення дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, можливе виключно після відновлення роботи місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на відповідних територіях; 
усиновлення дітей, тимчасово переміщених (евакуйованих) на ті території України, де не ведуться активні бойові дії, провадиться за місцем їх тимчасового переміщення (евакуації);
визначено особливості взяття дитини на місцевий, регіональний та централізований облік, якщо через технічну неможливість (окупація, активні бойові дії тощо) служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини не здійснюють своєї діяльності;
передбачено, що надання інформації про дітей, які можуть бути усиновленими, видача направлення на знайомство з дитиною, встановлення з нею контакту проводиться лише за наявності повного пакету необхідних документів у дитини і кандидата в усиновлювачі; 
якщо знайомство дитини з кандидатами в усиновлювачі відбулося до її тимчасового переміщення (евакуації), то процес усиновлення продовжується за місцем тимчасового переміщення (евакуації);
передбачено право стати на облік кандидатів в усиновлювачі без проходження відповідного курсу підготовки у випадках, коли його проведення на час воєнного стану припинено рішенням певної обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації, однак залишився обов’язок пройти відповідний курс як тільки навчання буде відновлено, про що має проінформувати відповідна служба у справах дітей за місцем обліку дитини;
під час воєнного стану строк дії документів кандидатів в усиновлювачі та висновку про можливість бути ними становить 18 місяців від дати їх видачі.

  • Які виклики існують у даній категорії справ?

Скасування усиновлення
Одним із таких викликів є справи в реєстрі судових рішень про скасування усиновлення та про притягнення до відповідальності батьків, усиновлені якими діти постраждали від домашнього насильства.
До прикладу – справа про скасування усиновлення від березня 2018 року, яка дійшла до Верховного Суду (далі – ВС) і розглядалася під час дії воєнного стану (Постанова ВС № 175/1713/20 від 23.06.2022 року). Позов про скасування усиновлення поданий до суду першої інстанції в травні 2020 року.
Факти зі справи:
Подружжя усиновило дитину, в якої через деякий час, за словами усиновлювачів, стали проявлятися особливості характеру (роздратованість, агресивність), а також такі стани, як істерика, нестриманість, відсутність інтересу до навчання і пізнання нового, про імовірність чого батькам було відомо з рекомендацій практичного психолога. Усиновлений хлопчик проживав із родиною 2,5 роки. Позивачі попросили суд скасувати усиновлення.
Орган опіки та піклування подав зустрічний позов про позбавлення їх батьківських прав через неналежне виконання обов’язків і стягнення аліментів, зазначивши, що перед усиновленням практичним психологом були надані рекомендації стосовно потреб дитини в постійній увазі батьків, проведенні з ними дозвілля, регулярних занять із розвитку відповідно до віку, в тому числі навичок самостійності. В рекомендаціях психолога також зазначалося, що дитина має певні поведінкові особливості, а саме: активна, іноді проявляє агресію, важко налагоджує контакти з однолітками, може вередувати, ігноруючи зауваження і прохання дорослих. Психолог також вказував, що у вихованні хлопчика усиновителям особливо знадобляться доброзичливість, терплячість, врівноваженість та стресостійкість.
Суд першої інстанції у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив, позбавивши усиновлювачів батьківських прав і стягнувши з них аліменти.
Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким задовольнив первісний позов, скасувавши усиновлення, та постановив внести зміни в актовий запис про народження дитини, відмовивши в задоволенні зустрічних вимог.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Цитати з Постанови ВС:

«…В контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 204/586/20 (провадження № 61-8871св21), на яку послався позивач за зустрічним позовом як на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення.

…Ураховуючи обставини зазначеної справи та наведені вище принципи, які є складовими верховенства права, Верховний Суд дійшов висновку, що права малолітнього ОСОБА_3 захищені судом першої інстанції з дотриманням балансу інтересів сторін.
Метою вказаного позову Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області є захист якнайкращих інтересів дитини у ситуації, яка склалась у цій справі між дитиною та усиновлювачами. Вирішуючи спір саме таким чином, коли було відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування усиновлення та позбавлено позивачів батьківських прав, суд першої інстанції виходив із якнайкращих інтересів саме дитини. Оскільки досягнення взаємного контакту між ними, що є найважливішою складовою поняття «сімейне життя», не відбулося, а навпаки - позивачі повернули хлопчика до органу опіки та піклування, фактично відмовившись від нього, перебуваючи на той час у статусі його батьків».

Постанова ВС № 175/1713/20 від 23.06.2022 року

Коментувати вищеописане складно, оскільки багато деталей – поза текстом судових рішень, але факт залишається фактом: довіра дитини до світу зруйнована, свідченням чого є ще одна цитата з постанови ВС, в якій йдеться про стан хлопчика після його повернення до комунального закладу:

«…Психологічний стан дитини характеризується сильним загальним напруженням та збудженням. Дитина має низьку самооцінку. У поведінці хлопчика спостерігається аутоагресія – може наносити собі пошкодження (кусати себе за руки, дряпати), негативно висловлюватися про себе, свої можливості, особисті якості. Всі ці прояви є наслідком того, що дитина вважає себе винною у тому, що його повернули з родини до комунального закладу… Повторне потрапляння до КЗ … стало великою травмою для психічного здоров`я ОСОБА_3 та його можливості повноцінно розвиватись».

Постанова ВС № 175/1713/20 від 23.06.2022 року

Людині, яка в майбутньому виявить бажання усиновити хлопчика, доведеться докладати надмірних зусиль, щоб вибудувати з ним доброзичливі стосунки і допомогти відновити довіру до світу.
Цей приклад ще раз доводить: відмова від усиновлення є наслідком прогалин у процедурах системи, яка його забезпечує, й у доступі до послуг, які надаються усиновителям, зокрема, кваліфікованими психологами, які могли би вчасно скерувати батьків не лише до, а й після факту усиновлення дитини, підвищити їхню готовність до взаємодії з дитиною та запобігти скасуванню усиновлення.

  • Якими є особливості розгляду справ про усиновлення?

Справи про усиновлення розглядаються судами в порядку окремого провадження, що мають особливий склад суду і розглядаються суддею та двома присяжними. Як свідчить досвід, участь присяжних часто не на користь таким судовим процесам, оскільки трапляються випадки, коли присяжні не з’являються до суду, і з цієї причини розгляд справи переноситься на інший день, що є певним стресом для потенційних батьків, особливо у воєнний час, а також затягує строки прийняття рішення.
До окремих особливостей розгляду справ про усиновлення можна віднести можливість їх розгляду в закритому судовому засіданні. Також варто звернути увагу на норми частини 2 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), яка визначає загальні особливості розгляду справ окремого провадження, наприклад, право за ініціативою суду витребувати необхідні докази з метою з’ясування обставин справи, та частини 3, за якою такі справи розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості встановлені розділом ІV ЦПК України «Окреме провадження», зокрема, у Главі 5 «Розгляд судом справ про усиновлення» (статті від 310 до 314 включно) детально описані питання підсудності, змісту заяви, підготовки справи до судового розгляду та інших важливих нюансів, які мають бути в судовому рішенні.

  • Чи можливо усиновити повнолітню особу?

Відповідно до частини 2 статті 208 СК України, «У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування».
До прикладу – постанова Запорізького апеляційного суду від 01.06.2022 року, справа № 334/6752/20, якою суд відмовив в усиновленні повнолітньої особи, посилаючись в тому числі на таке: «…Батько ОСОБИ_3 – ОСОБА_4 не був позбавлений батьківських прав і брав участь в утриманні ОСОБИ_3 до досягнення повноліття, про що свідчить судове рішення про стягнення з ОСОБИ_4 аліментів на утримання ОСОБИ_3, починаючи з 18 березня 1983 року до повноліття та видачі виконавчого листа від 23 березня 1983 року № 2-420/83.Посилання заявника на те, що він з дитинства займався вихованням ОСОБИ_3 та бажає бути юридично визнаним батьком, не може бути єдиною підставою для усиновлення повнолітнього, оскільки така обставина не є винятковою та існувала до досягнення ОСОБИ_3 повноліття».

  • Якими є правові висновки Верховного Суду в справах про усиновлення?

«…аналіз вищенаведених положень сімейного законодавства свідчить про те, що обов`язок утримувати дитину до її повноліття заснований на факті батьківства, натомість усиновлення змінює суб`єктний склад правовідносин матері, батька та дитини.
Щодо тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 232 СК України в контексті збереження прав та обов`язків стосовно дитини одним із батьків за походженням, то їх треба розуміти таким чином, що законодавець передбачив можливість дитині, яка усиновлена однією особою, зберегти правовий зв`язок із батьком або матір`ю за походженням, які не позбавлені батьківських прав та надали згоду на усиновлення.
При цьому таке збереження правового зв`язку можливо лише у спосіб, що виключає ситуацію, в якій у дитини з юридичної точки зору будуть одночасно наявні дві матері або два батька.
Тобто у разі, якщо дитина усиновлена чоловіком, збереження прав та обов`язків між дитиною та її батьком за походженням (біологічним батьком) виключене, однак можливе збереження прав та обов`язків між матір`ю та дитиною.
Відповідно, якщо усиновлювачем є жінка, збереження прав та обов`язків між дитиною та її матір`ю за походженням (біологічною матір`ю) виключається, але можуть бути збережені права та обов`язки між батьком та дитиною.
Сімейне законодавство України не передбачає обов`язку батька за походженням, чия дитина усиновлена іншим чоловіком, утримувати таку дитину до досягнення нею повноліття».

Постанова ВС від 31 серпня 2022 року, справа № 522/5039/21

  • Замість висновків

Отож, у період дії воєнного стану за умови дотримання відповідної процедури можливе внутрішньосімейне усиновлення дитини, а також дитини зі статусом сироти або позбавленої батьківського піклування.
Водночас підкреслимо: процедура усиновлення не може бути спрощеною, оскільки в умовах війни суттєво зростають ризики порушення прав дитини, що вимагає забезпечення належного рівня перевірки всіх обставин і документів на підтвердження готовності кандидатів до усиновлення в найкращих інтересах кожної дитини.
Ретельна перевірка та належна підготовка осіб, які бажають усиновити дитину, проводиться насамперед для убезпечення від імовірних загроз порушення її прав та неналежного догляду, а також є певною мірою засобом попередження відмови від неї шляхом скасування усиновлення чи визнання його недійсним, що надзвичайно травмує дитину, котра втрачає родину та відчуває себе покинутою.

Зазначимо й певні успіхи у вдосконаленні технічної сторони процесу усиновлення. Впровадження цифрових технологій на його окремих етапах дало можливість здійснювати деякі кроки онлайн, що дозволило зробити усиновлення більш прозорим, зручним і зрозумілим для громадян.

Однак потрібна і зміна підходів, і розуміння того, де саме в роботі системи трапляється збій, і з яких причин в реєстрі судових рішень з’являються рішення суду про скасування усиновлення та повернення дитини до закладу інституційного догляду.

Прийняття дитини в родину – відповідальний крок, складний процес та, безумовно, нові виклики та додаткове навантаження на всіх її членів, тож дитиноцентрований підхід всіх залучених до цього процесу служб, надання своєчасної й якісної психологічної допомоги та соціальної підтримки родинам на всіх етапах цього процесу збереже та зміцнить гармонійні стосунки в сім’ї, підвищить готовність батьків до ефективного виконання своїх батьківських обов’язків, що відповідатиме найкращим інтересам дитини та дозволить реалізувати її право на сім’ю максимально повно.

Illustration

Людмила Гриценко, адвокатка, залучена експертка МКР.

Illustration

Олександра Грицевич, експертка із захисту прав дитини, залучена експертка МКР.