Illustration
Illustration

Розуміння та оцінка принципу найкращих інтересів дитини у контексті прийняття рішень, що стосуються права дитини на сім’ю

У середовищі правових та етичних міркувань, що стосуються добробуту дітей, один керівний принцип слугує маяком - найкращі інтереси дитини. Цей принцип, закріплений у міжнародних конвенціях з прав людини та великому переліку правових норм, допомагає забезпечувати здійснення прав дітей під час прийняття рішень, які торкаються прав та інтересів дитини. Заглиблюючись у нюанси добробуту дитини, стає вкрай важливо дослідити, як неухильне дотримання цього принципу може докорінно змінити систему захисту дітей, забезпечивши їхнє цілісне благополуччя.
Дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини при прийнятті будь-яких рішень або дій щодо дитини є одним із конвенційних зобов’язань України, які закріплено у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини та інших міжнародних стандартах. Принцип найкращих інтересів дитини передбачає, що при розв’язанні будь-якого спору чи вирішенні питання, де зачіпаються права та інтереси дитини, необхідно спершу визначити інтереси самої дитини у цьому питанні, а згодом ухвалювати рішення, яке буде сприяти таким інтересам та захищати їх на майбутнє. Крім того, інтереси дитини, як потенційно слабкого та незахищеного учасника правовідносин, повинні превалювати над інтересами інших учасників таких правовідносин. Водночас, на практиці виявляється досить непростим завданням усвідомлено побачити такі інтереси та обґрунтовано їх оцінити, надати оцінку всім елементам, що входять до принципу найкращих інтересів дитини, комплексно. Як наслідок, діти залишаються незахищеними.

Illustration

Комітет ООН з прав дитини рекомендує при визначенні найкращих інтересів дитини, давати оцінку наступним елементам:

    погляди дитини;
    індивідуальність дитини;
    збереження сімейного оточення та підтримка відносин (які не шкодять дитині);
    піклування, захист і безпека дитини;
    уразливе положення;
    право дитини на здоров’я;
    право дитини на освіту.

При цьому цей перелік не є вичерпним, і Комітет радить державам самим визначитись з елементами, які могли б розглядатися під час проведення оцінки найкращих інтересів дитини. 
Принцип забезпечення найкращих інтересів дитини закріплений у національному законодавстві. Згідно ст. 1 Закону «Про охорону дитинства» надається наступне визначення:

Забезпеченню найкращих інтересів дитини – це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

За останні роки в нашій країні було зроблено чимало для вдосконалення системи правосуддя щодо дітей, зокрема тих, які контактують з кримінальною юстицією, та покращення ситуації з дотриманням найкращих інтересів дитини . Так, вдалося досягти наступних результатів:

    розроблено Єдині стандарти підготовки фахівців у сфері правосуддя щодо дітей (для суддів, прокурорів, адвокатів,працівників поліції, органів пробації, соціальних і педагогічних працівників, психологів) з урахуванням міжнародних стандартів;
    розпочато впровадження моделі “Барнахус” та створення мережі центрів для надання комплексної допомоги дітям-потерпілим і свідкам у провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з насильством;
    розроблено спільні рекомендації щодо особливостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях за участі дітей для роботи ювенальних слідчих і прокурорів;
    запроваджено Реєстр психологів, які залучаються до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осібчерез центри з надання безоплатної правничої допомоги https://is.gd/5LqpLj.

На жаль, більшість цих досягнень стосується розгляду кримінальних проваджень за участю дітей, в той час як питанням захисту прав та інтересів дитини у цивільних провадженнях приділяється недостатньо уваги. Тому важливим завданням для всіх дотичних до ювенальної юстиції суб’єктів на найближчий час буде поширення зазначених вище практик та підходів також і на цивільні провадження, зокрема й на ті, що стосуються забезпечення права дитини на сім’ю.
Керівні принципи ООН щодо альтернативного догляду за дітьми закріплюють, що при застосуванні Керівних принципів визначення найкращих інтересів дитини повинно бути спрямоване на вироблення комплексу дій в інтересах дітей, позбавлених батьківського піклування чи тих, кому загрожує його втрата, що найкраще відповідають забезпеченню їх потреб та прав, враховуючи всебічне та персональне сприяння реалізації їх прав у своїй сім’ї, у соціальному та культурному оточенні, та їх статус як суб’єкта права на момент його визначення, та в довгостроковій перспективі. Процес такого визначення повинен зважати, зокрема, на право дитини бути вислуханою та враховувати її думку відповідно до віку та зрілості дитини.

Минулого року було проведено дослідження щодо проблемних питань розгляду справ, пов’язаних із забезпеченням права дитини на сім’ю. В рамках цього дослідження було проведено опитування представників/ць органів опіки та піклування, служби у справах дітей та суддів. Серед іншого, учасники опитування відповідали на питання: «Які з елементів принципу найкращих інтересів дитини Ви найчастіше помічаєте та враховуєте в своїй діяльності/при прийнятті рішень?». На думку респондентів, оцінка врахування думки дитини, забезпечення піклування, захисту та безпеки дитини відбувається у 88,7%, оцінка збереження сімейного оточення та підтримання відносин (водночас, не за будь-яку ціну) відбувається у 69,8%, оцінка забезпечення права дитини на здоров’я відбувається у 62,3%, оцінка індивідуального стану дитини та права дитини на освіту відбувається у 56,6%, вразливість стану дитини оцінюється у 39,6%.

Illustration

Також в ході дослідження було проаналізовано 121 судове рішення. Одним із критеріїв, за яким проводився аналіз, – чи враховано судом при прийнятті рішення принцип найкращих інтересів дитини.

Аналіз судових рішень показав, що у більшості справ (однак, не у всіх) суд вказує, що рішення приймається з урахуванням найкращих інтересів дитини. До прикладу: у справах про усиновлення суд приймав рішення з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини у 77% проаналізованих судових рішень; у справах про скасування усиновлення – у 53% судових рішень; у справах про позбавлення батьківських прав – у 84% судових рішень; у справах про поновлення батьківських прав, справах про визначення місця проживання дитини, справах про визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною, у т.ч. усунення перешкод у спілкуванні з дитиною – у 100% судових рішень.

Важливо! Результати дослідження засвідчили, що представники органів опіки та піклування, служб у справах дітей, судді в цілому розуміють, що рішення мають прийматися у найкращих інтересах дитини.

Проте! На практиці досить непросто визначити критерії прийняття таких рішень та надати оцінку всім елементам, що входять до принципу найкращих інтересів дитини. Отож, часто: 

    під час оцінювання найкращих інтересів дитини елементи цього принципу не оцінюються комплексно; 
    рішення органів опіки піклуванна та суду не завжди містять мотивацію та обґрунтування відповідності найкращим інтересам дитини. 

З огляду на зазначене, надзвичайно важливими завданнями є:

  • узагальнення судової практики у справах, пов’язаних із забезпеченням права дитини на сім’ю, у тому числі визначення принципу найкращих інтересів дитини та підходів до визначення його елементів; 

  • формування єдиної судової практики щодо визначення змісту принципу якнайкращих інтересів дитини;

  • підвищення фахового рівня працівників органів опіки та піклування, служб у справах дітей щодо оцінки найкращих інтересів дитини та заслуховування її думки.

Повністю ознайомитись зі звітом за результатами дослідження щодо проблемних питань розгляду справ, пов’язаних із забезпеченням права дитини на сім’ю, можна за посиланням: https://bit.ly/489uPcq

Дослідження проведено у межах проєктів Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Турботливі родини для 1000 дітей» та «Надання психосоціальної підтримки та забезпечення правосуддя як складової частини кращого догляду для вразливих дітей», у співпраці Громадської спілки «Українська мережа за права дитини» та Громадської організації «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», за підтримки Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.