Психологиня, адвокатеса та суддя про необхідність прийняття закону «Про юстицію, дружню до дитини»
Більше 10 років Україна рухається в напрямі розвитку правосуддя, дружнього до дитини. Кропітка робота експертів, членів робочих груп, багаторазові зустрічі між представниками влади, міжнародної спільноти, громадськості призвели до того, що 2 червня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив проєкт закону «Про юстицію, дружню до дитини». У законопроєкті йдеться про створення ефективної та повноцінної системи ювенальної юстиції, що спроможна забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, і спрямована на захист прав і свобод дітей-потерпілих та дітей-свідків.
Наступним етапом прийняття закону є його схвалення Верховною Радою України.
Ми вирішили поговорити з суддею, адвокатесою та психологинею про даний законопроєкт та почути їхню думку про необхідність прийняття закону «Про юстицію, дружню до дитини».
Яка ж сутність законопроєкту «Про юстицію, дружню до дитини»?
«Маленька конституція у сфері захисту прав дитини»; «дорожня карта, яка визначає ключові процедуру поводження з дитиною»; «дитиноцентризм».
Тамара, адвокатка
Для мене законопроєкт «Про юстицію, дружню до дитини» - це своєрідна дорожня карта, яка визначає ключові процедури поводження з дитиною незалежно від її процесуального статусу на всіх етапах кримінального провадження, що відповідають найкращим інтересам дитини.
Даний законопроєкт передбачає, що усі зацікавлені сторони мають чіткі механізми реалізації своїх повноважень, які націлені на виведення дитини з кримінального провадження та мінімізацію повторної травматизації дитини під час її контакту із системою кримінального правосуддя. Даний законопроєкт охоплює широку цільову аудиторію, однак у центрі уваги кожного суб'єкта при прийнятті рішень щодо дитини має бути дитина та її найкращі інтереси, що мають бути окремо оцінені та збалансовані з метою узгодження можливого конфлікту інтересів.
Наталя, психологиня
У центрі цього законопроєкту - дитина. Дитина - «суб'єкт взаємодії» спеціалістів в процесі отримання допомоги та розслідування. Мені подобається фраза начальника ювенальної поліції з Чернівців: «має бути дитиноцентроване розслідування». Це означає, що не дитина «ходить» за спеціалістами, а спеціалісти взаємодіють організовано по відношенню до дитини.
Важливо пам'ятати, що діти - у сильній взаємозалежності від дорослих. Діти вразливі. На них можуть впливати та тиснути дорослі. Діти, які потрапили у контакт із законом, можуть або змінювати покази, або взагалі від них відмовитися. Відповідно даний законопроєкт - це про розуміння мови, якою говорить дитина. Законопроєкт допоможе всім суб'єктам реагування говорити з дитиною однією мовою, для того, щоб більше дізнатися інформації від дитини та надати їй належну допомогу.
З мого досвіду, я знаю багато випадків, коли спеціалісти не знають, як реагувати на покази дитини, вірити чи ні. Під час розслідувань справ часто допит дитини відбувається з позиції сумніву «ану докажи» або «а що в тебе є, крім слів твоїх?» - це руйнує довіру дітей, вони закриваються.
Цей законопроект унормовує використання такої методики, як «зелена кімната», що визначає всі аспекти опитування дитини з метою отримання належних та допустимих доказів задля захисту прав дитини та покарання кривдників.
Павло, суддя
Законопроєкт «Про юстицію, дружню до дитини» - це важливий крок в реалізації правосуддя, дружнього до дитини. Це маленька конституція у сфері захисту прав дитини. Цей закон відображатиме базові принципи правосуддя, дружнього до дитини, які мають бути спеціальними для дітей, наприклад, такі як:
● з дитиною взаємодіє «мультидисципланарна команда», яка діє в інтересах дитини
існує спеціально створене середовище, дружнє до дитини● організовано процес допитування дитини● розроблені альтернативи судовому розгляду, які сприятимуть виведенню дитини із «судового процесу».
Якою є роль судді у забезпеченні правосуддя, дружнього до дитини?
Павло, суддя
Суддя - це важливий суб'єкт, на якому закінчується процес вирішення певної ситуації, він слідує закону, застосовуючи базові принципи правосуддя, дружнього до дитини.
Судовий процес має проводити спеціалізований суддя, з відповідною підготовкою. Якщо ми говоримо про кримінальну юстицію, то у нас є ювенальний суддя. Це спеціально визначений суддя на відповіді справи. В законопроєкті мова йде і про спеціальне навчання суддів. Воно має бути різнопланове. Особливо варто навчити суддів специфіці спілкування з дитиною та розуміння вікових особливостей дитини. Ведення процесу і судові рішення мають відрізнятися від тих, що стосуються дорослих.
Згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю зі стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями.
Проте, щодо стажу, я вважаю, що це жорстка вимога. Нехай краще суддя, який/яка виявив/ла бажання бути спеціалізованим суддею, матиме менший стаж роботи, але пройде відповідну підготовку і захоче бути хоче ювенальним суддєю - стане ним!
Якою є роль адвоката у забезпеченні правосуддя, дружнього до дитини?
Тамара, адвокатка
Роль адвоката у забезпеченні правосуддя, дружнього до дитини є важливою. Кожна дитина, незалежно від її процесуального статусу, повинна мати власного адвоката, який має визначати і захищати точку зору і думки дитини. Всі інші учасники процесу мають почути думку дитини та дитина має реалізувати своє право на участь у процесі, що стосується її інтересів. На майбутнє важливо так само унормувати обов'язкову участь адвоката у справах, де діти є потерпілими та свідками.
Важливо зазначити, що законопроєкт передбачає введення процедури відновного примирення (медіації) у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх за участі посередника (медіатора), яким може буде адвокат системи безоплатної вторинної правової допомоги. Тому, в цьому контексті роль адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги, які пройшли відповідне навчання буде достатньо важливою. Позитивно, що напрацювання в межах пілотного проєкту знайшли своє відображення в законопроєкті.
Яка роль психолога в межах даного законопроєкту?
Наталя, психологиня
Психолог - це своєрідний місток або, скажу так, це перекладач для дорослих мови дитини і навпаки.
Якщо з дитиною не встановити контакт і вона не відчує безпеку, є великий ризик того, що дитина не надасть достовірну інформацію. Вона буде змінювати покази, або погоджуватись з усім, що говорять слідчі, вона може бути в стресі і взагалі мовчати. І якраз психолог - це той спеціаліст, який може встановити контакт, створити безпечну атмосферу і стати «перекладачем» мови дитини. Окрім того, психолог не тільки допомагає дитині розповісти про все що сталося, він ще готує висновок про психологічний стан дитини.
В межах законопроекту передбачено створення реєстру психологів, які будуть залучатися до проведення опитування та допиту. Планується спеціальна навчання та підготовка психологів, атестація та підтримка самих спеціалістів (супервізії, інтервізії та інше).
Як прийняття закону вплине на дітей, які потрапили в конфлікт з законом?
Павло, суддя
Впровадження закону «Про правосуддя,дружнє до дитини» із повним урахуванням його елементів, базових принципів, повинно вплинути на підхід та на мету самого правосуддя. Даний законопроєкт демонструє важливу річ - робота з дітьми відрізняється від роботи з дорослими!
Тамара, адвокатка
У цілому дітям, які потрапили у конфлікт з законом, у законопроєкті приділено особливу увагу. Законопроєкт містить окремий розділ «Запобігання перебуванню дитини у групі ризику та вчиненню правопорушень у дитячому середовищі», «Соціально-психологічна реабілітація дитини у конфлікті з законом і захист прав та інтересів дитини, яка перебуває є потерпілою або свідком» та «Виведення дитини з кримінального провадження».
На мою думку, нововведення мають зменшити кількість дітей, які потраплятимуть у конфлікт з законом, а ті, хто вже потрапив, матимуть можливість застосувати умови відновного примирення (медіації) та наслідки проходження відновного примирення (медіації). Разом з тим запропоновані деякі норми, на мою думку, так само потребують доопрацювання. Однак, головне, що змінюються підходи до дитини, яка потрапила у конфлікт з законом, і я думаю, що це вплине на сприйняття самою дитини системи правосуддя у цілому.
Наталя, психологиня
Ми колись проводили експеримент в центрі соціальної реабілітації, разом із ВГЦ «Волонтер». У Центрі були діти, які мали негативний досвід взаємодії з поліцією. Їхнє ставлення до поліцейських було досить агресивним. Ми запросили поліцейських до центру, але попросили зняти шеврони. Поліцейські зайшли в кімнату, де сиділи підлітки і почали спілкуватися з дітьми, спокійно, привітно. Діти були шоковані. Один хлопець, що найбільше вередував щодо поліції, каже «ну, тепер я знаю хоча б нормального поліцейського».
З цього я зробила висновки і зрозуміла, що законопроєкт «Про юстицію, дружню до дитини» це, серед іншого, про:● довіру дитини до суб'єктів реагування;● змогу дитини розповісти про обставини справи і не відчути оціночного ставлення;● ставлення до дитини як до особистості, незалежно від того, який процесуальний статус вона має.
У Керівних принципах Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини, зазначено, що правосуддя має бути доброзичливим до дітей, незалежно від того, хто вони і що вони зробили. Що означає слово «дружній»? Друг – це той, хто добре ставиться до вас, хто вам довіряє і той, кому можна довіряти, хто слухає, що ви говорите, і кого слухаєте ви. Істинний друг також має мужність сказати вам, коли ви помиляєтесь, і залишається з вами, щоб допомогти виробити вірне рішення. Система правосуддя, дружня до дітей, повинна прагнути копіювати ці ідеали. Отож, ухвалення цього законопроекту Верховною Радою буде вірною ознакою того, що Україна крокує в напрямі розвитку правосуддя, дружнього до дітей.
Участь у розмові брали:
Наталія Пашко – психологиня; спеціалістка по роботі з випадками домашнього насильства, координаторка напрямку по роботі з дітьми та підлітками ГО «Інститут психології здоров'я»; експертка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Тамара Бугаєць – адвокатеса; викладачка Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ; експертка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Павло Пархоменко – кандидат юридичних наук; суддя, Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області; експерт Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.