Зробити неможливу місію можливою. Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх виповнюється п’ять років
Рівень захисту прав дітей є одним з індикаторів розвитку країни. Україна впевнено крокує до Європейського Союзу і посилення захисту прав та інтересів неповнолітніх є одним з актуальних та пріоритетних завдань для держави. Саме з цією метою п’ять років тому, в травні 2017 року, за ініціативи Міністерства юстиції України спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні була створена Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх (МКР) стала повноцінною платформою для обміну досвідом, аналізу законодавства та формування й лобіювання необхідних для країни рішень тими людьми, які є справжніми фахівцями у цій сфері: прокурорами, суддями, адвокатами, працівниками органів пробації, соціальних служб і поліції, науковцями, медіаторами, експертами та громадськими активістами.
Голова МКР, заступник Міністра юстиції України, Олександр Банчук, відзначив, що поява такого майданчика є великим здобутком для України. Рада є доволі унікальним об’єднанням різних відомств, що було також відзначено на міжнародному рівні, тому що об’єднуються не лише органи виконавчої, але також судової та законодавчої влади, які завдяки спільним зусиллям досягли значних результатів, як от: впровадження системи відновного правосуддя для неповнолітніх в Україні, розвиток моделі Барнахус, закладання підґрунтя для створення Реєстру спеціально підготовлених психологів, які будуть залучатись до процесуальних дій за участю дітей.
Як відзначила керівниця програми захисту дітей Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Наїра Аветісян, все це є результатом дуже міцного партнерства і чудової координації. МКР зіграла критично важливу роль у об’єднанні представників різних сфер діяльності і «зробила неможливу місію можливою». У діяльності Ради є багато зацікавлених сторін, наприклад, таких як Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство соціальної політики України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини та багато інших, і МКР є місцем, де всі говорять однією мовою.
За словами секретаря МКР, очільника Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, Олександра Олійника, за п’ять років Рада показала, що вона є дуже ефективним комунікаційним центром для вирішення проблемних питань щодо неповнолітніх і прийняття узгоджених рішень, які відповідають інтересам дитини. За час роботи Ради було створено багато робочих груп із залученням спеціалістів із багатьох сфер, результатом роботи яких стали запуски проєктів, які вже сьогодні значно посилюють права та голос дітей, які опинились у контакті з законом.
Олександр Олійник, секретар МКР, очільник Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України
«Одним за найбільших досягнень роботи МКР я вважаю підтримку реалізації пілотного проєкту щодо впровадження програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення. Цим передбачається новий підхід до взаємодії правоохоронних органів з неповнолітніми, коли вони вперше стикаються з системою правосуддя, в основі якого – попередження вчинення дитиною правопорушень у майбутньому. Програма відновлення передбачає спеціальну процедуру примирення підозрюваного та потерпілого. З 2020 року реалізацію цього пілотного проєкту було поширено на всю територію України. Його успіх досить великий. Якщо говорити в цифрах, то за три роки вже 186 дітей отримали можливість виправити ситуацію, розпочати нове життя. Суд звільнив підозрюваних від кримінальної відповідальності, потерпілі отримали відшкодування заподіяної шкоди, що було вирішено в процесі медіації. Наразі 64 неповнолітньої особи очікують такого ж рішення суду, і насправді, це досить великі цифри».
Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги, так само визначає впровадження програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, одним із суттєвих здобутків МКР.
Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги
«З 2019 року програма діяла як пілот у 6-ти регіонах, проте зараз реалізується системою безоплатної правової допомоги у співпраці з правоохоронними органами по всій Україні. Одним із здобутків МКР так само є розроблення проєкту Закону України «Про правосуддя, дружнє до дитини», яким, в свою чергу, впровадження відновного правосуддя буде закріплено вже на законодавчому рівні».
Ще одним із досягнень МКР є запуск в країні моделі Барнахус. Ця модель використовується у багатьох європейських державах і дозволяє проводити опитування або допит дитини у дружніх до неї умовах та не допускати повторного травмування дитини. Сутність моделі полягає в тому, що процесуальні дії, зокрема допит, з неповнолітньою особою проводяться лише один раз в спеціальному центрі за участю всіх сторін розслідування та з обов’язковим залученням психолога, у комфортних та максимально безпечних для дитини умовах. До початку бойових дій такі центри було відкрито за підтримки ЮНІСЕФ у Вінницькій області, у м. Миколаїв та у м. Тернопіль. Наразі триває робота з поширення застосування моделі Барнахус у інших регіонах України спільно з партнерськими організаціями, зокрема з МБФ «Українська фундація громадського здоров'я».
Юлія Усенко, начальниця Департаменту захисту прав дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора
«Впровадження моделі Барнахус – це побудова системи центрів захисту дітей, постраждалих від злочинів. Це дуже вагомий крок у реалізації правосуддя, дружнього до дитини в Україні, а також адаптації міжнародних стандартів до національних практик. Основна наша ціль – щоб діти, які беруть участь у слідчих діях, почували себе у безпеці і отримували фахову допомогу і підтримку. Також важливим є подальше просування підходів до опитування та допиту дітей в умовах, дружніх до дитини. Коли почались активні бойові дії на всій території України, прокурори і слідчі почали ці підходи застосовувати, тому що вони розуміють, що перебування потерпілої дитини в безпеці, надання їй належної підтримки і допомоги, створення максимально дружнього середовища, має ефект як для досудового розслідування, так і для самої потерпілої дитини, яка не зазнає ретравматизації. Тому, на мою думку, впровадження моделі Барнахус в Україні та підходів опитування, дружнього до дитини, є найбільшим досягненням МКР за ці роки».
У своїй роботі МКР спирається на Національну стратегію реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року (далі – Національна стратегія).
Інна Юрина, радниця МКР
«Варто зазначити, що як Національна стратегія (схвалена розпорядженням КМУ від 18 грудня 2018 р. №1027-р.), так і план заходів до її реалізації (схвалений розпорядженням КМУ від 27 листопада 2019 р. № 1335-р) були розроблені на базі МКР усіма її членами та зацікавленими сторонами. Під час розроблення Національної стратегії використовувалися напрацювання партнерських національних та міжнародних організацій, зокрема проєкту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», Агрітім Канада. Загалом, партнерство між державними організаціями, міжнародними донорськими структурами та вітчизняними громадськими організаціями є базою діяльності МКР, тому що лише у співпраці можливим є належний результат».
Однак вже сьогодні очевидно, що, через початок активних бойових дій на території України у лютому 2022 року, не все заплановане вдасться виконати найближчим часом. Водночас, за словами Олександра Банчука, серед планів МКР на наступні роки – вдосконалення законодавства стосовно участі неповнолітніх у цивільних і адміністративних процесах.
Олександр Банчук, голова МКР, заступник Міністра юстиції України
«Ще з радянських часів ці процеси не повністю враховують інтереси дитини. Коли мова йде про усиновлення, позбавлення батьківських прав або інші, не кримінальні, провадження участь дитини в них не повністю відповідає європейським стандартам. І ми повинні зробити цей напрям стратегічним, щоб, по-перше, ці процеси враховували найкращі інтереси дитини, і, по-друге, щоб уникнути травматизації дитини під час її участі у таких процесах».
Він також додав, що ще одним з важливих напрямів роботи МКР має стати робота з налагодження системи відповідної статистичної звітності щодо тих чи інших аспектів юстиції щодо дітей.
Олександр Банчук, голова МКР, заступник Міністра юстиції України
«Одна з наших прогалин у тому, що у нас в країні немає повноцінної і якісної статистики щодо типів та кількості процесів, результатів участі неповнолітніх у різних справах. Для того, щоб робити певний аналіз і пропозиції щодо змін, або навіть щоб бути співмірними з іншими європейськими країнами, нам потрібно говорити з ними однією мовою. У нас кожен орган веде окрему статистику свого типу. Відсутність повноцінної інформації означає, що ми не можемо здійснювати якісне управління в цій сфері і це велика проблема для держави та розвитку ефективної системи правосуддя, дружнього до дитини».
МКР протягом усіх п’яти років об’єднувала зусилля ключових стейкхолдерів у площині вдосконалення методик та інструментів роботи з неповнолітніми, які вже опинилися в конфлікті з законом. Так, відповідно до Плану заходів до Національної стратегії, про яку мова йшла раніше, у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі – Департамент) було розроблено проєкт Державного стандарту соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з місць позбавлення волі. Також, у співпраці експертів Представництва ЮНІСЕФ в Україні, Проєктного офісу Міністерства юстиції України (за підтримки Агрітім Канада) та Департаменту розроблено інструмент оцінки ризиків та потреб засуджених неповнолітніх в установах виконання покарань, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 лютого 2020 року № 530/5; розроблено та затверджено Примірний тематичний план курсу підготовки до звільнення засуджених неповнолітніх та посібник до курсу.
Василь Богдан, начальник Управління ювенальної превенції Національної поліції України
«Наразі триває активна робота у напрямі розроблення оцінки ризику вчинення правопорушень дітьми, які перебувають на обліку в поліції. За ініціативи Управління ювенальної превенції Національної поліції України, у партнерстві з Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством соціальної політики України, закладами вищої освіти системи МВС, експертами міжнародних та національних громадських організацій було проведено ряд плідних робочих груп та вже на сьогодні розроблено проєкт цього інструменту. Надалі на нас чекає його апробація в обраних регіонах України, а також, у разі успіху за її результатами, навчання поліцейських щодо використання Оцінки. Вважаю, що важливо, аби МКР і надалі приділяла увагу цій категорії дітей та координації дій у сфері профілактики правопорушень».
Як вже згадувалося, сьогодні в Україні за ініціативи МКР запороваджується ще один пілотний проєкт, який передбачає залучення кваліфікованих психологів до кримінальних проваджень за участі дітей. Проєкт буде спільним для Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України та Офісу Генерального прокурора України. Очікується, що Реєстр психологів буде працювати на базі системи безоплатної правової допомоги, і психолога будуть призначати у відповідь на запит правоохоронних органів та суду. Чому цей проєкт важливий?
Тетяна Журавель, виконавча директорка ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», НУО, що організаційно підтримує діяльність МКР
«Такий реєстр – це певна база спеціально навчених психологів, які будуть за запитом слідчого чи іншого поліцейського, прокурора або судді долучатися до процесуальних дій за участі дітей, зокрема і до допиту/опитування. Вимогу долучати психологів до процесуальних дій за участі дітей висуває Кримінальний процесуальний кодекс України. Наразі немає бази, з якої можна долучати психолога, що повністю розуміється у специфіці правосуддя для дітей та готовий виступати у ролі психолога-інтерв’юера, що передбачається, зокрема в межах моделі Барнахус, а також за методикою «зеленої кімнати». Участь кваліфікованого психолога у забезпеченні захисту прав дітей, які знаходяться у центрі кримінальних проваджень, незалежно від їхнього процесуального статусу, зроблять цей процес менш травмувальним для дитини та максимально ефективним в цілях захисту прав дитини. Підтримку впровадження Реєстру вважаю важливим напрямом діяльності МКР у найближчій перспективі».
Активно підтримує діяльність Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх Представництво ЮНІСЕФ в Україні і, базуючись на досвіді роботи в інших країнах, за необхідності, надає свої рекомендації щодо напрямів роботи МКР. За словами Наїри Аветісян, наступним кроком в роботі МКР вона бачить розробку комплексної програми навчання для всіх професіоналів, які працюють у сфері правосуддя. Це важливо для того, щоб у всіх був єдиний підхід до роботи з дітьми і щоб у всіх було розуміння того, що таке слідчі та судові процедури, дружні до дитини. Водночас, МКР вже напрацьовано Єдині стандарти підготовки фахівців у сфері правосуддя щодо дітей, що передбачають наявність спільних навчальних тем і дозволять сформувати єдине бачення щодо забезпечення правосуддя, дружнього до дитини.
Крім того пані Аветісян наголосила на актуальності для України проблеми попередження жорстокого поводження з дітьми та нехтування потребами дітей.
Наїра Аветісян, керівниця програми захисту дітей Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
«Мені здається, що в цьому секторі треба зробити ще багато, щоб переконатися, що загальний підхід до вирішення цих проблем враховує найкращі інтереси дитини. На жаль, поточний воєнний стан у країні та всі обставини знову доводять, що через проблеми в системі захисту дітей в Україні, через нестачу превентивних заходів, через недостатню роботу на рівні громад з вразливими сім’ями, у нас дуже велика кількість дітей опиняються не повною мірою захищеними, а найбільш вразливими вони є під час воєнного конфлікту».
Члени та партнери МКР так само висловили свої побажання щодо удосконалення співпраці в межах МКР.
Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги
«Авжеж, завжди є вектор для руху до кращого. Реагування суб’єктів, які входять до складу МКР, на виклики та проблеми, що виникають в реалізації пілотів, спільних програм та ординарних завдань, не завжди є надто оперативним через низку інституційних причин. Отож, оскільки МКР – це, перш за все, міжвідомчий майданчик, хотілось би щоб саме міжвідомчі зв'язки стали ще міцнішими, певною мірою, менш формальними, задля забезпечення інтересів дитини».
Сьогодні, попри воєнний час, МКР продовжує роботу, оскільки саме зараз, саме у такі дні діти потребують найбільшої підтримки і допомоги. З одного боку, п’ять років – не так вже й багато, але за цей час у спільнотворенні всіма дотичними структурами для дітей України вже було зроблено ряд дуже суттєвих кроків. Тож, МКР працюватиме й надалі для захисту прав дітей, щоб в майбутньому у державі були громадяни, які з самого дитинства знають, що таке верховенство права, права людини і мають повний доступ до правосуддя.